Глобинський центр професійного розвитку педагогічних працівників

ГЛОБИНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

  • Збільшення розміру шрифта
  • Звичайний розмір шрифта
  • Зменшити розмір шрифта
Домашня сторінка Професійні спільноти педагогічних працівників Учителів зарубіжної літератури Методичні рекомендації щодо вивчення зарубіжної літератури у закладах загальної середньої освіти у 2021-2022 навчальному році

Методичні рекомендації щодо вивчення зарубіжної літератури у закладах загальної середньої освіти у 2021-2022 навчальному році

e-mail Друк PDF

Методичні рекомендації

щодо вивчення зарубіжної літератури у закладах загальної середньої освіти у 2021-2022 навчальному році

1. При підготовці до нового навчального року опрацювати нормативно-правову базу для закладів загальної середньої освіти

Наказ МОЗ України №2205 від 25.09.2020  “Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти” за покликанням https://moz.gov.ua/article/ministry-mandates/nakaz-moz-ukraini-vid-25092020--2205-pro-zatverdzhennja-sanitarnogo-reglamentu-dlja-zakladiv-zagalnoi-serednoi-osviti

Наказ МОН України від 8 вересня 2020 року №1115 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції 28 вересня 2020 року за №941/35224 “Деякі питання організації дистанційного навчання” https://cutt.ly/9iveDyc

Положення про сертифікацію педагогічних працівників (зі змінами від 24.12.2019 р.)

Інструкція з діловодства у закладах загальної середньої освіти за покликанням https://mon.gov.ua/ua/npa/nakaz-mon-vid-25-chervnya-2018-r-pro-zatverdzhennya-instrukciyi-z-dilovodstva-u-zakladah-zagalnoyi-serednoyi-osviti-zareyestrovano-v-ministerstvi-yusticiyi-ukrayini-11-veresnya-2018-r-102832480

Лист Міністерства освіти і науки України від 16.07.2021 № 1/9-362 “Деякі питання організації виховного процесу у 2021/2022 н. р. щодо формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок”

Наказ Міністерства освіти і науки України від 13 липня 2021 р. № 813 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти” (орієнтири для 5 класу НУШ) https://bit.ly/3kmmkoy

Лист Міністерства освіти і науки України від 09.08.2021 № 1/9-404 “Про переліки навчальної літератури та навчальних програм, рекомендованих Міністерством освіти для використання в освітньому процесі закладів освіти у 2021/2022 навчальному році” https://goo.gl/Zgfw1C

2. Організація освітнього процесу із зарубіжної літератури

У 2021/2022 навчальному році вивчення зарубіжної літератури в 5–9 класах здійснюватиметься за навчальною програмою зі змінами, затвердженими наказом МОН від 07.06.2017 № 804; у 10-11 класах – за навчальними програмами (рівень стандарту та профільний рівень), що затверджені наказом МОН від 23.10.2017 № 1407, розробленими на основі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392, з урахуванням положень концепції «Нова українська школа». Навчальні програми розміщені на офіційному сайті МОН України за покликанням: https://mon.gov.ua/.../zagalna.../navchalni-programi

Основою для календарно-тематичного планування уроків зарубіжної літератури є чинні навчальні програми. Учитель має право самостійно розподіляти години на текстуальне вивчення творів, розвиток мовлення, позакласне читання, ураховуючи визначену кількість годин на опрацювання конкретного розділу. Він має змогу вільно і творчо підійти до організації навчальної діяльності на уроках зарубіжної літератури з урахуванням конкретних умов викладання, читацьких інтересів учнів. Див. за посиланням: https://www.schoollife.org.ua/metodychni-rekomendatsiyi-pro-vykladannya zarubizhnoyi-literatury-u-2020-2021-navchalnomu-rotsi/

Для перспективи розвитку освітнього процесу із зарубіжної літератури слід опрацювати новий Державний стандарт базової середньої освіти за покликанням: https://www.kmu.gov.ua/.../pro-deyaki-pitannya-derzhavnih...

та Модельні навчальні програми для 5-6 класу з мовно-літературної галузі за покликанням:

http://barna-consult.com/proyekty-modelnyh-navchalnyh-program-dlya-5-9-klasiv/одельні

http://barna-consult.com/proyekty-modelnyh-navchalnyh-program-dlya-5-9-klasiv/

3. Державним стандартом базової та повної середньої освіти (2011р.) визначено пріоритетні підходи до шкільної мовно-літературної освіти: компетентнісний, особистісно зорієнтований та діяльнісний.

Компетентнісний підхід, покладений в основу Концепції Нової української школи, полягає у підготовці учнів до сучасного життя та майбутньої діяльності, у цілеспрямованому формуванні в них ключових і предметних компетентностей. Він дає змогу сформувати творчу й активну особистість із вільною свідомістю, прагненням до постійної самоосвіти, до нових вершин у різних видах діяльності.

Метою вивчення курсу зарубіжної літератури в закладах загальної середньої освіти є формування широкої читацької компетентності, яка грунтується на знаннях, уміннях пізнавального та творчого характеру, соціальних навичках, світоглядних переконаннях, духовно-моральних орієнтирах, діалогічній взаємодії.

4. Основою уроку зарубіжної літератури є художній текст. Згідно з Михайлом Бахтіним, текст є тією безпосередньою дійсністю, з якої лише і можуть виходити гуманітарні дисципліни і все гуманітарно-філологічне мислення. Текст постає як суб’єктивний образ об’єктивного світу і як вираження свідомості, яка щось відображує. Текстоцентричний підхід – необхідна умова досягнення нової якості освіти, головним завданням якої є формування у здобувачів освіти ключових компетентностей та компетенцій..

Звертаємо увагу, що під час проєктування та проведення компетентнісного уроку навчальні цілі мають бути сформульовані у вигляді очікуваних результатів, які підлягають вимірюванню на етапі рефлексії.

Наприклад: Очікувані результати онлайн-уроку за романом Г.Флобера «Пані Боварі» за текстоцентричним принципом навчання:

Учень / учениця

Предметні компетентності

Знаннєвий компонент: розуміє специфіку розвитку роману в XIX ст.,

Діяльнісний компонент: характеризує й порівнює романні образи у зв’язках із дійсністю, середовищем, світоглядними шуканнями митця; зіставляє образи персонажів;

Ціннісний компонент: висловлює судження щодо порушених у романі проблем; дає оцінку героям, використовуючи навички критичного мислення; робить висновки щодо художньої концепції митця;

Ключові компетентності

Учень / учениця

Математична компетентність: установлює причинно-наслідкові зв’язки між типовими характерами й типовими обставинами їх формування;

Соціальна та громадянська компетентності: аналізує вплив соціуму на особистість; висловлює власну думку щодо суспільних і моральних питань, порушених у прочитаному творі;

Обізнаність та самовираження у сфері культури: зіставляє прочитані твори з ілюстраціями, критично оцінює їх.

Реалізація наскрізних змістових ліній: «Громадянська відповідальність» (НЛ-2), «Здоров’я і безпека» (НЛ-3), «Підприємливість і фінансова грамотність» (НЛ-4).

Емоційно-ціннісне ставлення: усвідомлення потреби формування естетичного смаку, уміння бачити й відчувати красу художнього світу, самостверджувальної життєвої позиції.

Тип уроку: формування нових знань і розвитку на їх основі умінь і навичок.

Форма уроку: урок закритих облич.

Тривалість уроку: 70 хв.

Обладнання: програма Google Meet; презентація PowerPoint; підручники, текстоцентричні «картки» (слайди), тестові завдання.

Тут і далі ми посилаємося на досвід учителів зарубіжної літератури, учителів-методистів, відомих в області і в Україні.

Євдокія Іванівна Кашуба (Полтавський район, опорний заклад «Котелевська гімназія №1 імені С.А.Ковпака Котелевської селищної ради», учитель-методист) вважає текстоцентричний принцип навчання актуальним і сучасним, а метод креолізації художнього твору – шлях до успішної соціалізації особистості! На уроках словесності вчитель завжди працює з текстом, реалізує програмні вимоги, впроваджуючи у практику компетентнісний, ціннісний, діяльнісний підходи. Особливе значення при цьому надає текстоцентричному підходу до вивчення художніх творів.

Методичні прийоми роботи за текстоцентричним принципом навчання відповідають етапам сприйняття інформації. Перший етап – емоційне налаштування. Другий – мотиваційний. Третій – цілепокладання. Четвертий – етап реалізації. П’ятий – рефлексійно-коригувальний.

Текстоцентричний підхід дає можливість у повній мірі досягти цілей, поставлених на сучасному уроці словесності:

- аналізувати зміст і проблематику тексту;

- коментувати проблеми тексту, позицію автора;

- виражати і аргументувати власну думку;

- послідовно і логічно викладати думки;

- розв’язувати ситуативні завдання, приближені до життя;

- використовувати в мовленні різноманітні граматичні форми і лексичне багатство мови;

- давати знання не у готовому вигляді, а озброювати прийомами пізнання.

Одним із засобів формування творчих здібностей школяра можуть стати креолізовані тексти. Тексти «нової природи» сприяють осучасненню навчально-виховного процесу в закладах загальної середньої освіти, гармонізації здобувачів освіти, мотивують майбутній вибір професії, розвивають здібності, а заодно, і компетенції, необхідні для життя!

Є.І. Кашуба презентує досвід за допомогою сучасних технологій у форматі PowerPoint (повер поинт), Prezi (презі), VideoScribe, Pecha Kucha(Печа-куча).

При цьому використовує такі онлайн сервіси: LearningApps (лернинг юа) (інтерактивні дидактичні вправи), Prezi.com – SlideShare (презі), VideoScribe (відеоскрайбінг), Slide show (слайд-шоу), Aurasma Studio (доповнена реальність), QR код, Playcast (плейкаст), IMGonline.com.ua(створення мотиваторів), Wordart (створення хмари слів).

5. Сучасні педагогічні технології на уроках зарубіжної літератури

Серед багатьох педагогічних технологій, які використовує учитель літератури, чільне місце займають: технологія активного навчання та критичного мислення, біоадекватна (ноосферна) технологія, «перевернутий клас» та едьютейнмент, які потрібно розглядати як засіб не тільки практичного, але й творчого досягнення поставленої мети.

Зростання зацікавленості до проблеми розвитку критичного мислення – як в освіті загалом, так і в медіапедагогіці зокрема – зумовлений одним із напрямів реалізації компетентнісного підходу в освіті, а саме становленням ключових компетентностей надпредметного характеру, до яких належать педагогічні техніки і технології формування умінь розуміння текстів, обробки різної інформації.

Досягнення високого рівня аналізу медіатекстів здійснюється шляхом застосування різноманітних форм творчих занять з учнями: створення колажів, фотомонтажу, слайд-фільмів, кіно і відеострічок, радіопередач шкільної мережі тощо; проблемних, проєктних, інтерактивних і евристичних завдань: обговорення, дискусії, презентації власних медійних проєктів, тренінгових форм роботи тощо.

Біоадекватне навчання – це творче навчання і виховання цілісної особистості у відповідності до загальних законів світу, людського суспільства та спеціальних законів педагогіки, психології та фізіології. У біоадекватному уроці наявні всі робочі етапи, як і в традиційній технології, але вони проходять у природному режимі. Перший етап (набуття знань) – мотивація і формування образу навчального матеріалу зі структурованою інформацією. Другий етап (формування умінь використовувати знання) – «вивід» образу інформації на рівень словесного опису, візуального графічного образу в малюнкові; формування візуального, моторного, слухового, логічного зв’язку між абстрактною інформацією та образом. Третій етап (закріплення навичок використання знань) – «відрив» навчального образу від підручника, пошук власних прикладів із наступним повторенням та корекцією прикладів. Домашнє завдання є продовженням третього етапу. Учням пропонується створити, підібрати, вигадати власний образ і розмістити на ньому отриману на уроці інформацію.

«Перевернутий клас» («перевернуте навчання») – це така педагогічна технологія, у якій основні складові уроку – пояснення та домашні завдання міняються місцями.

Переваги моделі «перевернутого навчання»:

учень отримує знання тоді, коли йому зручно, а не тільки за умови появи на уроці. Це може бути і відео, завантажене на смартфон чи планшет, аудіолекція, завантажена на плеєр;

учень засвоює матеріал у зручному для нього темпі, може переглянути відео або прослухати аудіо стільки разів, скільки вважає за потрібне, зробити паузу для конспектування або простого сприйняття нової інформації;

формат індивідуальних консультацій учителя допомагає дітям позбутися емоційного стану, характерною ознакою якого є дезорганізація свідомості та діяльності в стані безнадійності, втрати перспективи і страху не зрозуміти новий матеріал. Це також допомагає вчителю бачити прогрес і рівень розуміння вивченого кожним окремим учнем і надає можливість вчасно йому допомогти;

на уроках час не витрачається на виклад нового матеріалу, завдяки чому для застосування знань створюється більше можливостей;

методика не вимагає спеціальних дорогих технічних пристроїв. Для реалізації роботи в межах «перевернутого класу» може знадобитися звукозаписний пристрій (диктофон, мікрофон), камера або веб-камера, комп'ютер чи ноутбук зі стандартним програмним забезпеченням;

учні можуть використовувати більшу кількість додаткових джерел під час самостійної підготовки вдома: інтернет, книжки з домашньої бібліотеки, словники тощо.

Едьютейнмент-технологія дозволяє у розважальному форматі моделювати ту діяльність, яка розвиває креативне мислення та фантазію дітей, а також ті якості, що сприяють самореалізації учнів, їх соціальній взаємодії у колективі.

Найголовнішими у процесі едьютейнменту є кілька чинників:

1) широке впровадження у навчання мультимедіа. Різноманітне сполучення звукових, графічних, анімаційних, текстових та цифрових сигналів, що вирізняються легким доступом, зацікавить учнів і дозволить їм одержувати і використовувати будь-яку інформацію. Яскравим прикладом можуть бути книги з доповненою реальністю, які дозволяють підвищити зацікавлення дітей процесом читання;

2) інтерактивна взаємодія вчителя та учнів, завдяки якій діти вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення;

3) знання – найвища і найбажаніша нагорода. Едьютейнмент-технології дозволяють учням засвоювати нові знання у процесі захоплюючої гри, а потім скористатися ними у реальному житті. Не менш важливим аргументом на користь застосування навчання як розваги є той факт, що розвиваються ключові і предметні компетентності, відбувається пошук та застосування на практиці різноманітних шляхів самореалізації дитини.

Саме таку книгу, власне зошит з доповненою реальністю створила Тетяна Миколаївна Гененко (Комунальний заклад «Полтавська спеціалізована школа-інтернат спортивного профілю І-ІІІ ступенів Полтавської обласної ради», учитель-методист) (Практичні матеріали з зарубіжної літератури для 5 класу: навч.- метод. посіб. / Т. М. Гененко. – Полтава : ФОП Моргун А.В. 2021. – 57 с.)

Практичні матеріали складено відповідно до програми із зарубіжної літератури для 5-9 класів (2017). У збірці розміщені цікаві запитання та завдання до тем, які вивчаються учнями із зарубіжної літератури у 5 класі.

Запропонований матеріал допоможе організувати практичну і творчу роботу п’ятикласників на уроках зарубіжної літератури. Хмаринки слів, QR-коди, FB сторінки героя, філворди, ребуси, анаграми, кросворди, сенкани, проблемні запитання та яскраве оформлення перетворять роботу на задоволення, стимулюючи дитячий інтерес до художньої літератури. Розгадування таємниць при роботі з текстом, навчить дітей самостійно долати навчальні труднощі. Сукупність інтерактивних прийомів надасть можливість формувати в учнів навички аналізу художнього твору, формування власних суджень, збільшення словникового запасу, творчі здібності.

Для учнів загальноосвітніх навчальних закладів.

6. Практичне застосування інновацій на уроках зарубіжної літератури пропонує Майя Олексіївна Лазоренко (Максимівський НВК «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Карлівської райради, заступник директора з навчально-виховної роботи). Наведемо кілька прийомів з рекомендаціями до застосування:

«Літературний калькулятор». Вивчаючи твір Ч. Дікенса «Різдвяна пісня в прозі», учні отримують завдання: «Пані Кретчит нафарширувала для святкової вечері гусака загальною вагою 4,5 фунтів. Скільки грамів гусака отримав кожен із великої родини Кретчитів? Довідка: фунт=454 грами». Задача дозволяє активізувати увагу, примушує згадати і порахувати усіх членів родини Боба Кретчита (2 дорослих і 6 дітей), дає нову інформацію про міри ваги англійців, дозволяє застосувати знання з математики на практиці.

«Таймлайн» («стрічку часу») доречно застосовувати під час вивчення біографії митців. У 5-7 класах, її можна створювати у зошитах, записуючи знакові дати на шкалі років життя письменника. Завдання учнів – знайти у довідкових виданнях, статті підручника чи в інших джерелах цікаві факти з життя того чи іншого митця, комірки з датами можна зафарбовувати у різні кольори, залежно від оцінки учнів самої життєвої події (радісну подію зафарбовуємо у жовтий чи зелений, сумну – у темно-синій чи сірий і т.д.). Учнів 8-11 класів доречно ознайомити із програмою Timegraphics (режим доступу: https://time.graphics) або будь-якою іншою програмою для створення візуалізованих часових стрічок. Результати можна зберігати у вигляді фото або проєктів на хмарах (ці зображення можуть переносити на різні сторінки в інтернеті, є можливість демонстрації відео, прослуховування аудіо та читання книг, посилання на які вбудовуються у стрічку часу). Також особливістю даного прийому є те, що створювати або ж вносити зміни, доповнення у готовий таймлайн можуть усі учні класу.

«Кластер». Цікавий прийом, який вимагає системної роботи із біографією письменника, довідковими матеріалами, його творами, а також вдосконалює вміння учнів працювати із програмами Word, Publisher, PowerPoint. Школярам пропонується шаблон, який можна заповнити за допомогою комп’ютера або ж перемалювати у зошит. Стануть у нагоді для заповнення кластера QR-коди, у яких закодовуються посилання на цікаві матеріали, що можуть бути використані у ході виконання завдання. Кластер, як правило, задається як домашнє завдання, а факти, зібрані у ньому, будуть використовуватись на уроці під час опрацювання нової теми.

Літературний диктант «Гра з числами» є вдалим методом перевірки засвоєних знань на етапі актуалізації чи закріплення. Учням пропонується слайд, на якому з певним інтервалом з’являються цифри, які можуть бути знаковими датами з життя митця, кількістю написаних ним творів, математичним записом особливостей строфіки поезії тощо. Дітям потрібно лише «розшифрувати» запис. Наприклад, гра з теми «Життєвий і творчий шлях В. Шекспіра», де «1590-1600» – це оптимістичний період творчості Шекспіра, «1-126» – сонети, присвячені другові, «14=4+4+3+3» – структура класичного італійського сонету, «153-154» – сонети, присвячені темі радості життя, «14=4+4+4+2» – структура англійського (шекспірівського) сонету і «127-152» – сонети, присвячені смаглявій леді. Таким чином можна «шифрувати» не лише біографії, але й тексти творів, проте цей вид роботи вимагає наявності вміння вдумливо і уважно читати. Наприклад, цифри «2000», «27», «3», «30», «1» зустрічаються у єршалаїмських главах роману М. Булгакова «Майстер і Маргарита», проте пояснити їх зможе тільки той учень, який прочитав увесь твір.

«Літературний теніс» найкраще застосовувати під час актуалізації або ж на закріплення (рефлексії). Кожен учень готує по запитанню за темою уроку, потім обирає адресата та озвучує його. Учень, що відповідає, за тим же принципом пересилає своє наступному. Особливо цінуються запитання високого рівня.

«Кінопроба» на роль головного героя (наприклад, учням пропонується пройти кінопроби на головні ролі у фільмі, виставі. Учасники повинні «зіграти» персонаж в найбільш значущому для них епізоді, з поясненням трактування свого виконання. Далі йде перегляд власноруч створеного медіапродукту. Після чого учні аналізують/зіставляють гру актора у фільмі, виставі і свою гру.

7. Наразі актуальною є інтеграція суміжних предметів та видів мистецтв при вивченні зарубіжної літератури, майстерно, талановито представлена Світланою Юріївною Оробець, учителем-методистом, керівником авторської творчої майстерні (Миргородська спеціалізована загальноосвітня школа №5) (Матеріали АТМУ розміщено на сайті ПОІППО).

8. Необхідно обговорити особливості формувального оцінювання як такого, що дозволяє оцінити і скоригувати процес навчання, оскільки здійснюється в процесі навчання, і необхідне для того, щоб з’ясувати, чи успішно учні засвоюють матеріал, а також визначити, як необхідно будувати процес навчання в подальшому, як перевіряти не лише знання дітей, а й уміння їх використовувати, уміння і прагнення співпрацювати, бажання навчатися, зацікавленість тощо. Учитель має оцінювати також і свою роботу, коригувати траєкторію навчання, вміти гнучко реагувати на різні ситуації, організовувати заняття та проводити уроки в режимі офлайн/онлайн, забезпечувати індивідуальний та диференційований підхід до навчання кожної дитини тощо.

Універсальні, ефективні та легкі у застосуванні електронні техніки формувального оцінювання, а саме Plickers https://get.plickers.com/, Kahoot https://kahoot.it/, Polleverywhere https://www.polleverywhere.com/, які можна використовувати для мотивації учнів та формування позитивної самооцінки; визначення рівня індивідуального та групового поступу в навчанні; діагностування зон росту; ідентифікації слабких місць; вимірювання емоційної атмосфери класу.

9. Рекомендуємо опрацювати матеріали за покликанням

1. Озарчук А. В. Модель сучасного уроку: новітні методи та підходи до навчання. Режим доступу: https://vseosvita.ua/library/model-sucasnogo-uroku novitni-metodi-ta-pidhodi-do-navcanna-27497.html

2. Озарчук А. В. Сучасний урок: типи та структура. Режим доступу: https://vseosvita.ua/library/sucasnij-urok-tipi-ta-struktura-27487.html

Практики та підходи до дистанційного навчання – рекомендації для

вчителів.https://nus.org.ua/articles/praktyky-ta-pidhody-do-dystantsijnogonavchannya-rekomendatsiyi-dlya-vchyteliv/

3. Сучасний урок у контексті компетентнісного підходу : доповідь. Режим

доступу: http://kalush-licey10.com.ua/wp-content/uploads/2018/12/12.3.- DOPOVID.pdf

4. Формування життєвих компетенцій https://ms.detector.media/mediaprosvita/mediaosvita/ kontseptsiya_vprovadzhennya_mediaosviti_v_ukraini_nova_redaktsiya/

https://gurt.org.ua/articles/42722/

https://ms.detector.media/mediaosvita/post/23631/2019-10-10-chomu-same-tak-5-tez-pro-rozvitok-kritichnogo-mislennya-ukraintsiv/

https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf

https://artterra.club/2017/11/13/%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D

5. Як налагодити освітній процес в умовах дистанційного навчання

https://www.sqe.gov.ua/index.php/uk-ua/hovyny/2061-yak-nalahodyty-osvitnii-protses-v-umovakh-dystantsiinoho-navchannia

9. Рекомендована література

1. Богосвятська А. І. Комунікативно-діяльнісний підхід у викладанні літератури // Зарубіжна література в школах України. – 2014. – № 6. – С. 18-23.

2. Богосвятская А. И. Современный урок: гармония, вдохновение, фантазия (биоадекватные уроки литературы). Методическое пособие. – Севастополь, 2013. 124 с.

3. Градовський А.В., Галушко М.В. Урок літератури у парадигмі сучасних педагогічних технологій: Навчально-методичний посібник. – Черкаси, 2015. 172 с.

4. Обличчя і душа сучасного уроку літератури. Методичні матеріали учасників творчої лабораторії кафедри гуманітарної освіти ЛОІППО. Випуск 1. – Львів: КЗ ЛОР «ЛОІППО», 2015. 60 с.

5. Обличчя і душа сучасного уроку літератури. Методичні матеріали учасників творчої лабораторії кафедри гуманітарної освіти ЛОІППО. Випуск 2. – Львів: КЗ ЛОР «ЛОІППО», 2017. 76 с.

6. Обличчя і душа сучасного уроку літератури. Методичні матеріали учасників творчої лабораторії кафедри гуманітарної освіти ЛОІППО. Випуск 3. – Львів: КЗ ЛОР «ЛОІППО», 2018. 56 с.

7. Пилипчук О. «Перевернене» навчання інформатики [Електронний ресурс] / О. Пилипчук. URL : http://qoo.by/2Bl (дата звернення : 12.08.2020)

8. Субботіна Л. Едьютейнмент як технологія формування ключових компетентностей на уроках зарубіжної літератури. – Зарубіжна література в школах України. – 2020. - №5. – с. 9-11.

Видавництво «Соняшник» пропонує дві книги - це ідеї для кожного уроку: групові роботи, інтерактивні методи навчання, тестові завдання, мультимедійні додаткові матеріали, влучні ілюстації та схеми.

Книга для вчителя зарубіжної літератури.10 клас:https:sunbook.com/uf/edition/54

Книга для вчителя зарубіжної літератури.11 клас:https:sunbook.com/uf/edition/50

Замовити можна за тел(099)968-69-03;(096)231-81-33.

Методист відділу гуманітарних

та мистецьких дисциплін Чирка  В.В.

 

Останнє оновлення на Понеділок, 27 вересня 2021, 10:44  

Оголошення

Глобинський центр професійного розвитку педагогічних працівників пропонує підвищити свою професійність в Школі розвитку ІКТ компетентностей "Я це можу"

Корисні посилання

 

Офіційний вебсайт Полтавської академії неперервної освіти ім. М.В.Остроградського


На даний момент 7 гостей на сайті