Методичні рекомендації щодо вивчення історії, правознавства, громадянської освіти у 2021–2022 навчальному році
Історія
У 2021–2022 навчальному році чинними є такі навчальні програми з історії:
- Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти «Історія України. 5–9 класи» / наказ Міністерства освіти і науки України від 21.02.2019 р. № 236;
- Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти «Історія України. 10–11 класи» / наказ Міністерства освіти і науки України від 21.02.2019 р. № 236;
- Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти «Всесвітня історія. Історія України. (Інтегрований курс). 6 клас» / наказ Міністерства освіти і науки України від 21.02.2019 р. № 236;
- Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти «Всесвітня історія. 7–9 класи» / наказ Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 р. № 804;
- Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти «Всесвітня історія. 10–11 класи» (рівень стандарту, профільний рівень) / наказ Міністерства освіти і науки України від 23.11.2017 р. № 1407;
- Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти «Історія: Україна і світ. 10–11 класи» / наказ Міністерства освіти і науки України від 21.02.2019 р. № 236.
Усі навчальні програми для 5–9 класів розміщено на сайті Міністерства освіти і науки України.
Навчальна програма є засадничим документом, що визначає мету шкільної історичної освіти, деталізує компетентнісний потенціал предмета, окреслює інтегровані, міжпредметні та предметні змістові лінії, регламентує структуру, зміст предмета та результати навчально-пізнавальної діяльності здобувачів освіти. Для вчителя програма слугує орієнтиром для формулювання теми і очікуваних результатів уроку, добору методів, прийомів, форм і засобів навчання учнів, визначення критеріїв оцінювання академічної успішності здобувачів освіти. На основі навчальної програми учителі укладають календарно-тематичне планування.
Урок історії має реалізувати засадничі підходи до освітнього процесу – компетентнісний, діяльнісний та особистісно орієнтований. На уроках історії учні набувають ключових компетентностей, наскрізних умінь та предметної історичної компетентності в сукупності її елементів – хронологічного, просторового, інформаційного, логічного, аксіологічного. Проєктування уроку історії слід розпочинати із визначення на основі програми теми та очікуваних результатів уроку, що включають знання, якими мають опанувати учні, вміння, які учні мають набути / вдосконалити та ставлення та вмотивовують усі етапи уроку.
Пізнавальні завдання, пропоновані учням на уроці історії, мають розвивати в них критичне мислення, цифрову грамотність, лідерство, співпрацю, вміння висловлювати власну думку, креативність. У зв’язку з цим на різних етапах уроку рекомендуємо включати такі завдання: знаходження та опрацювання первинних і вторинних історичних джерел, їх розрізнення й оцінка; пошук, опрацювання, застосування інформації з різних джерел; постановка запитань до джерел на знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінку; обговорення контроверзійних запитань; класифікація й порівняння; фактчекінг (знаходження і перевірка достовірності фактів); розрізнення фактів і думок / суджень; аналіз і оцінка фото, логотипів, символів, інфографіки, інших візуальних зображень тощо.
Реалізація діяльнісного підходу в навчанні учнів історії передбачає застосування методів і прийомів активного навчання. Рекомендуємо вчителям історії застосовувати на уроках роботу учнів у малих групах, дискусії, моделювання, обговорення в загальному колі, ігри тощо. Ефективними в навчанні учнів історії є й графічні організатори – таблиці, діаграми, схеми розвитку, асоціативні кущі, кластери, ментальні мапи тощо, що систематизують історичну інформацію, візуалізують зв’язки між історичними подіями, явищами, процесами.
У новому навчальному році учні 8 класів закладів загальної середньої освіти навчатимуться за новими підручниками. Перелік навчальних програм, підручників, навчально-методичних посібників, рекомендованих МОН для використання у 5-11 класах закладів загальної середньої освіти, розміщено на сайті Інституту модернізації змісту освіти за покликанням: https://imzo.gov.ua/pidruchniki/pereliki/
Звертаємо увагу вчителів історії, що впродовж 2021–2022 навчального року в Україні відзначатимуть:
Дати відомих подій та видатних особистостей:
- 29 вересня – 155 років з дня народження Михайла Грушевського (1866–1934), вченого, історика, політичного та державного діяча, голови Центральної Ради;
- 09 листопада – 45 років з дня утворення Української гельсінської групи (1976);
- 31 грудня – 425 років з дня народження Петра Могили (1596–1647), церковного та політичного діяча, педагога, митрополита Київського, Галицького і всієї Русі;
- 17 лютого – 130 років з дня народження Йосипа Сліпого (1892–1984), предстоятеля Української греко-католицької церкви, архієпископа;
- 16 травня – 205 років з дня народження Миколи Костомарова (1817– 1885), історика, письменника, громадського і політичного діяча.
Дні пам’яті:
- 29 вересня – 80-і роковини від початку масових розстрілів, здійснених гітлерівцями у Бабиному Яру.
- 27 листопада – 100-і роковини від початку масового голоду 1921–1923 років в Україні;
- 27 листопада – 75-і роковини від початку масового голоду 1946–1947 років в Україні;
- 18 січня – 80 років з початку примусового вивезення населення України в Німеччину (остарбайтерів) (січень 1942);
- 28 квітня – 75 років з часу проведення польською владою акції «Вісла» – примусових депортацій українців з українських етнічних земель Лемківщини, Надсяння, Холмщини та Підляшшя (28.04–12.08.1947).
24 серпня 2021 року Україна відзначає День незалежності – державне свято на честь прийняття у 1991 році Акта проголошення незалежності України. Ця історична подія увінчала тривалий шлях боротьби українського народу за самостійність.
Пропонуємо провести заходи, присвячені Дню незалежності, в основу яких закласти ідею тяглості та спадкоємності державотворчих традицій українського народу. Для проведення таких заходів рекомендуємо використати збірку методичних рекомендацій «Колекція пам’яток до пам’ятних дат Української революції 1917-1921 років», розроблену Українським інститутом національної пам’яті. Видання містить методичні рекомендації, візуальні та довідкові матеріали, присвячені політичним, воєнним і культурним подіям і постатям періоду державотворення в роки Української революції 1917-1921 років. Збірка методичних рекомендацій «Колекція пам’яток до пам’ятних дат Української революції 1917-1921 років» доступна за посиланням: file:///C:/Users/user/Downloads/q12tq161536972415RTx%20(1).pdf
Запрошуємо учителів та учнів взяти участь у VІ Міжнародному міждисциплінарного конкурсу наукових і творчих робіт імені Володимира Маняка та Лідії Коваленко. Організатори: Міністерство освіти і науки України, Інститут історії України НАН України, Український науково-дослідний та освітній центр дослідження Голодомору (HREC in Ukraine), Національна спілка краєзнавців України, Науково-освітній консорціум вивчення Голодомору при Канадському інституті українських студій університету Альберти. Спеціальна тема Конкурсу 2021 року – «Регіональна/локальна історія в контексті осмислення епохи Голодомору – геноциду Українського народу». Дедлайн: наукові та мистецькі роботи приймаються на Конкурс до 14 листопада, підведення підсумків, нагородження переможців – останній тиждень листопада 2021 р. Детальніше про Умови Конкурсу:
• На сайті Міністерства освіти і науки України: www.mon.gov.ua
• На сайті HREC in Ukraine: www.holodomor-hrec.com (розділ «Можливості»).
Правознавство
У 2021–2022 навчальному році чинними є такі навчальні програми:
- «Основи правознавства. 9 клас» (наказ Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804). Програму розміщено на офіційному вебсайті Міністерства освіти і науки України за покликанням: https://goo.gl/GDh9gC.
- «Правознавство (профільний рівень). 10-11 класи» (наказ Міністерства освіти і науки України від 14.07.2016 № 826 і наказ Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407). Програму розміщено на офіційному вебсайті Міністерства освіти і науки України за покликанням: https://goo.gl/fwh2BR.
Правознавство як навчальний предмет спрямоване на формування в учнів таких загальнолюдських цінностей як верховенство права, демократія, справедливість, права і свободи людини та ін. Предмет «Основи правознавства» вивчається учнями 9 класу впродовж одного навчального року в обсязі 1 година на тиждень (35 годин на рік). Програмою передбачено вивчення питань теорії держави і права та основ таких галузей права, як конституційне, цивільне, сімейне, трудове, адміністративне, кримінальне. Окремий розділ програми присвячений найпоширенішим правничим професіям. З огляду на зміст програми на уроках із предмета вчителю варто пропонувати учням пізнавальні завдання – правові ситуації, проблеми, питання, фігурантами яких є неповнолітні особи, та добирати ті фрагменти нормативно-правових актів, які учні можуть використати у роботі з правовими поняттями, під час розгляду правових явищ і процесів, аналізу правових ситуацій. Окремою формою навчання учнів основ правознавства, передбаченою програмою, є практичні заняття. Це тематичні навчальні заняття з опанування учнями теоретичним матеріалом (невеликим за обсягом) та його застосування, вдосконалення їхніх умінь і навичок.
Вивчення профільного предмета «Правознавство» передбачене в 10–11 класах обсягом 3 години на тиждень (105 годин на рік). У програмі відсутній розподіл навчальних годин за розділами. Вчитель самостійно визначає час для вивчення розділів та тем програми в межах загальнорічної кількості годин, дбаючи про досягнення програмових очікуваних результатів. Рекомендуємо вчителю правознавства проводити моніторинг вітчизняного законодавства та враховувати при підготовці уроків поточні зміни, особливо ті, що стосуються конституційно-правових відносин.
У 2021-2022 навчальному році буде проходити Всеукраїнський конкурс «Учитель року» у номінації «Правознавство». Запрошуємо креативних, інноваційних учителів правознавства взяти участь у Конкурсі!
Громадянська освіта
У 2021/2022 навчальному році чинною є навчальна програма «Громадянська освіта (інтегрований курс). 10 клас» для закладів загальної середньої освіти (наказ Міністерства освіти і науки від 23.10.2017 № 1407). Програму розміщено на офіційному вебсайті Міністерства освіти і науки України за покликанням: https://goo.gl/fwh2BR.
Відповідно до навчальної програми курс «Громадянська освіта» вивчається учнями в 10 класі в обсязі 2 години на тиждень (70 годин на рік). Навчання учнів громадянської освіти спрямоване на формування світоглядних орієнтирів, громадянської позиції, громадянської активності та відповідальності учнів. У центрі уваги мають перебувати актуальні питання, пов'язані із демократією, державно-правовими інституціями, суспільними процесами, правами людини, інтересами особистості. Курс «Громадянська освіта» має значний потенціал для формування в учнів громадянської та соціальної компетентностей.
Під час проєктування та проведення уроків з громадянської освіти пропонуємо учителям скористатись такими порадами:
1. Позитивна атмосфера на уроці і залучення кожного.
2. Робота в групах стимулюватиме командну роботу, налагодить рівноправну взаємодію усіх учасників освітнього процесу.
3. Прийняття та дотримання правил спільної роботи.
4. Наскрізна комунікація та міжособистісна взаємодія, застосування форм і методів інтерактивного навчання.
5. Тісний зв'язок із сучасним життям. Вивчення кожної теми важливо розпочинати із аналізу актуальних суспільних проблем, життєвих прикладів.
6. Проєкція програмного матеріалу на рівень класу, школи, місцевої громади.
7. Дискусія є важливою формою та методом організації освітнього процесу з громадянської освіти. Наявність різних позицій вітається!
8. Домашні завдання передбачають можливості передусім практичного застосування набутих учнями у ході уроку знань, вмінь та навичок. Наприклад, підготувати плакат, скласти петицію, написати листа-звернення, написати есе, допомогти тим, хто цього потребує.
9. Активне залучення ІКТ технологій, за допомогою яких учні мають можливість розширити коло спілкування, ознайомитись з додатковою інформацією, брати участь у дискусіях, іграх, симуляціях, квестах тощо. Приклад - онлайн-платформа громадянської освіти https://www.citizen.in.ua/
10. Оцінювання у системі громадянської освіти є формувальним, позитивним і відкритим, здійснюється із врахуванням трикомпонентної структури громадянської компетентності: знання, уміння і навички, цінності і ставлення.
У навчальній програмі з громадянської освіти зазначена орієнтовна тематика практичних занять із курсу. Рекомендуємо вчителю самостійно визначати тему практичного заняття з урахуванням потреб та інтересів учнів, особливостей класу, проблем громади. Практичні заняття передбачають застосування набутих знань та навичок учнів у практичній площині. На таких заняттях можна пропонувати учням провести дослідження, розробити проєкт, створити презентацію / відео, спланувати акцію, скласти петицію чи звернення тощо.
Програма курсу не містить уроків узагальнення і тематичного контролю, залишаючи це на розсуд учителя. На уроках із громадянської освіти слід використовувати процедури формувального оцінювання, що дають змогу відслідкувати поступ кожного учня в опануванні курсом. Рекомендуємо вчителю поряд із підсумковим оцінюванням застосовувати взаємооцінювання й самооцінювання учнів. Громадянська освіта учнів не обмежується навчанням у стінах класу. Залучення учнів до позакласних заходів, громадських акцій, соціологічних опитувань, створення демократичної атмосфери в класі й школі, соціальне партнерство з місцевою громадою та батьківською спільнотою сприятимуть формуванню громадянськості учнів та розвитку їхньої громадянської компетентності.
